Українські вчителі зберігають високу відданість професії попри війну, значне навантаження та системні виклики. Водночас 73,2% педагогів називають низьку заробітну плату головною причиною розчарування в професії, 25,5% додатково займаються репетиторством, а 47,2% пов’язують кар’єрне зростання насамперед із підвищенням кваліфікаційної категорії. Про це свідчать результати дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя», у якому взяли участь понад 6 700 освітян з усієї України.
Дослідження ініційовано ЮНЕСКО на запит Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України як частину роботи з реформування системи професійного розвитку педагогів. Це перший комплексний аналіз педагогічної кар’єри в Україні, який охоплює весь професійний шлях учителя: від вибору професії та підготовки до професійного розвитку, кар’єрного зростання й освітнього лідерства.
За результатами опитування, 61,2% педагогів назвали покликання до роботи з дітьми однією з причин вибору професії. Водночас дані щодо майбутніх учителів демонструють певні ризики для кадрового потенціалу освіти: 18,8% студентів педагогічних спеціальностей планують у майбутньому змінити сферу діяльності.
Ще 20,6% студентів зазначили, що потребують більше знань і практичних навичок із соціально-емоційного навчання.
Результати також вказують на потребу краще узгодити підготовку майбутніх педагогів із реальними вимогами роботи в школі та принципами Нової української школи. Перехід до компетентнісного навчання, педагогіки партнерства, формувального оцінювання та інклюзивного середовища змінює роль учителя й потребує не лише теоретичної підготовки, а й практичних навичок роботи з різними освітніми потребами учнів.
Попри високу внутрішню мотивацію, умови праці залишаються одним із ключових викликів для педагогічної професії.
73,2% опитаних назвали низьку заробітну плату головною причиною розчарування в професії. Водночас 25,5% педагогів додатково займаються репетиторством.
Таким чином, результати дослідження демонструють помітний контраст: 61% учителів обирають професію через покликання, але для значної частини педагогів фінансові умови стають фактором професійного невдоволення.
Майже половина опитаних педагогів — 47,2% — пов’язують кар’єрне зростання насамперед із підвищенням кваліфікаційної категорії.
Окремо дослідники проаналізували освітнє лідерство. Майже 80% директорів шкіл працюють у сфері освіти понад 20 років, а 64,2% керівників повідомили про труднощі під час конкурсного відбору. Серед актуальних завдань названо системний розвиток управлінських і лідерських компетентностей керівників закладів освіти.
Дослідження також фіксує кадрові виклики, зокрема нестачу вчителів фізики, математики, англійської мови та інформатики. В умовах повномасштабної війни питання залучення й утримання педагогів у професії набуває особливого значення: від спроможності вчителів працювати в умовах невизначеності, підтримувати дітей та забезпечувати безперервність навчання безпосередньо залежить стійкість шкільної освіти.
На основі отриманих даних ЮНЕСКО сформувало рекомендації щодо підвищення привабливості педагогічної професії, покращення умов праці, оновлення педагогічної освіти відповідно до принципів НУШ, розвитку ефективних інструментів професійного зростання та зміцнення освітнього лідерства. Дослідження створює доказову базу для подальших рішень у сфері освітньої політики та системної підтримки педагогів на різних етапах їхньої кар’єри.
Повний текст дослідження «Становлення нового українського вчителя» доступний за посиланням: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000398869?posInSet=2&queryId=ff247a15-fba0-4193-9e5d-6e3380dfd97b
За матеріалами МОН
