Ось і добігає до свого закінчення I зміна літнього відпочинку в Дитячому оздоровчому центрі «Сонячний берег». Діти київських освітян повертатимуться потягом із Одеси додому цього тижня (22 червня), але їхні враження батьки можуть дізнатися вже зараз.
Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України провела опитування серед усіх учасників життєдіяльності табору, аби скласти якомога об’єктивнішу картину оздоровчої кампанії.
– Перше, що варто відзначити, розповідаючи про ДОЦ «Сонячний берег» – це природа і мікроклімат. Діти проживають у триповерховому корпусі серед квітучих лип, запашних троянд і хвої. Сам табір розташований на узбережжі чорноморського лиману. Тож юнаки зміцнюють імунітет, дихаючи цим бальзамічним повітрям, що сповнене сонцем і морем.По-друге, харчування тут, дійсно, якісне, здорове і різноманітне. П’ять разів на день діти їдять смачну їжу. Також їм обов’язково видаються фрукти. Добре налагоджений і режим пиття – щодня кожній дитині видають 1 л соку та 1,5 л мінеральної води.
По-третє, виховна робота проводиться цілодобово. Усі вихованці табору постійно задіяні і відпочивають активно: репетиції, творчість, пляжні спортивні ігри, розвивальні вправи, виїзні екскурсії тощо. Ефективність виховної й культмасової роботи демонструється грандіозними концертами, вечорами творчості та дисциплінованістю.
Тож відпочинок у дітей освітян м. Києва у ДОЦ «Сонячний берег» проходить на високому рівні.
Світлана Ковтун,
координатор зміни від КМОППОіНУ,
учитель СШ № 329 «Логос» імені Г. Гонгадзе
– Зранку, перед підйомом дітей, для всіх працівників табору проводиться планерка, на якій детально розглядається зайнятість вихованців кожного загону на першу половину дня. Після обіду – колектив табору повторно збирається у вожатській, аби спланувати вечір та обговорити нагальні питання.Вожаті, особливо новачки, розповідають про проблемні моменти – і ми разом приймаємо рішення, як їм запобігти.
Найчастіше розглядаються такі теми, як конфліктні ситуації між дітьми, спілкування з батьками, взаємини між персоналом, згуртування та організація колективу. Щодня проводяться інструктажі з техніки безпеки.
Христина Бандалюк,
старший вихователь
ДОЦ «Сонячний берег»
Та головними дійовими особами в цьому яскравому літньому розмаї, тими самими сонечками, навколо яких усе обертається, є, звичайно ж, діти. Їхні міні-інтерв’ю, радісні оклики і довжелезні оди, присвячені табору, засвідчують неабияке захоплення літнім відпочинком і велике бажання повертатися до «Сонячного берегу» знову і знову.
– Відпочиваємо ми в «Сонячному березі» супер класно!Тут ніколи не буває сумно.
Щодня ми купаємося в теплому морі, ходимо на веселі свята і гучні дискотеки.
Знайшов я собі друзів іще в потязі, і тепер не хочу з ними розлучатися.
Усі заходи, які проводяться тут, запам’ятовуються потім надовго, як-от «Богатирські ігри», «Козацькі розваги».
Дмитро Філоненко,
учень школи № 67
Солом’янського району
– Я оздоровлююся в «Сонячному» на березі Чорного моря вже четвертий рік поспіль.
І вже взимку починаю просити матусю, щоб вона через профспілку взяла мені путівку саме до цього табору.
Це – надзвичайне місце.
Мені подобається тут усе: і розваги, і вожаті, і природа, і кімнати, і атмосфера – геть усе!
Юлія Скоблякова,
учениця школи № 212
Деснянського району
Юні зірочки – діти працівників освіти м. Києва об’єднані у 8 дружних загонів із креативним назвами: «Білки» (20 загін – найменші за віком), «Гарячі перці» (21), «Молодь» (22), «Файна Украйна» (23), «Інтернет» (24), «Спарта» (25), «Обана» (26) та 27-ий загін «Авторитети» (звісно, найдоросліші мешканці табору). Наскільки винахідливою й творчою є I зміна столичних юнаків можна пересвідчитися з їхніх презентаційних плакатів, малюнків і фото.
Київська міська організація Профспілки постійно сприяє розвитку творчих здібностей як освітян, так і їхніх дітей. Тому в ДОЦ був проведений конкурс дитячого малюнку «Я у «Сонячному»». Малюки із задоволенням взялися за пензлі, фломастери й олівці та відобразили свій настрій на папері.
Найкращі роботи представляємо Вашій увазі. Оскільки немає на світі нічого відвертішого, більш правдивого і промовистого, ніж малюнок дитини. Чи не так?
Катерина Алєксєєнко,
редактор ІВ "Єдність"
