Згідно із частиною другою статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України в першому читанні ухвалено законопроєкт № 4629-1 щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.
Міністерство освіти і науки України пропонує додаткові зміни до другого читання. Законопроєкт визначає нові вимоги до започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею, виконання яких має забезпечити засновник та передбачає, що опорні заклади освіти забезпечуватимуть здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої.
Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання зможуть ухвалювати Верховна Рада АР Крим, обласні, міські ради та представницькі органи інших територіальних громад, які спроможні забезпечити функціонування ліцею відповідно до вимог законодавства. Тобто законопроєкт скасовує норму, коли такі повноваження з-поміж міських рад мали лише ради міст з населенням понад 50 тисяч осіб.
Статтею 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
В умовах стрімкого поширення коронавірусної хвороби COVID-19 пріоритетними завданнями держави мають бути захист прав і свобод громадян, подолання наслідків кризової економічної ситуації, спричиненої заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби, забезпечення громадянам гідного рівня життя, соціальної справедливості.
